При натисканні на робочий м’яз по японському методу Шиацу вивільняється енергія, активізується обмін речовин і кровообіг. Ці процеси, в свою чергу, сприяють припливу до клітин поживних речовин і виведення шлаків. Зникає напруга в м’язах, вони відновлюють свою роботу, що поступово призводить до розгладження зморшок і ліфтингу. Шкіра стає більш пружною, еластичною, набуває здорового ніжно-рожевого відтінку. Поліпшується загальне самопочуття, проходить нервове напруження, нормалізується робота внутрішніх органів
На Сході, де точковий масаж широко поширений з давніх-давен, в різних країнах він має свої різновиди, що відрізняються прийомами і силою впливу на біологічно активні (акупресурні) точки. Одним з найбільш цікавих напрямків, які останнім часом стали досить популярним, є шиацу (ши — «палець», АЦУ — «натискання»).
Дана лікувально-оздоровча методика виникла на початку ХХ століття. Її основоположник лікар і цілитель Токуїро Намикоши в 1925 році після вивчення основ медицини та традиційного для Японії масажу амма, століттями практикується в рамках східної медицини, організував в Токіо Інститут терапії шиацу, який в даний час відомий у всьому світі як Японська школа шиацу. Шиацу — це метод лікування, при якому використовуються пальці і долоні рук для створення тиску на деякі точки тіла з тим, щоб виправляти певні порушення в організмі, підтримувати і покращувати здоров’я людини, допомогти вилікуватись від тих чи інших захворювань.
Шиацу — японська інтерпретація точкового масажу, різновид акупресури, в якій з лікувальною метою використовується ритмічне натискання пальцями або долонею на ділянки шкіри в області БАТ (біологічно активних точок) або навколо них. Фахівці з японського точкового масажу вважають, що шиацу не так лікує, скільки стимулює захисні сили організму для боротьби з явними недугами, підвищує загальний життєвий тонус.
Шиацу застосовують для стимулювання ослабленого імунітету, лікування більшості захворювань органів дихання, опорно-рухового апарату, ендокринної та серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і порушень обміну речовин. Метод допомагає звичайній людині самостійно займатися терапією деяких відносно нескладних захворювань і позбавлятися від повсякденних нездужань. Шиацу не викликає побічних ефектів, його можна робити всім, без обмежень за віком.
Запобіжні заходи і протипоказання
Знайомство з методикою шиацу не означає, що можна вважати себе професіоналом і братися за лікування важких захворювань. Обмеженням до застосування японської акупрессури є сильне ослаблення організму, порушення цілісності шкіри. Не рекомендований шиацу при внутрішніх крововиливах, аневризмах, гемофілії, важких захворюваннях серця, легенів, печінки, нирок, виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки. Не можна самостійно приступати до лікування хворих з переломом кісток, непрохідністю кишок, онкологічними патологіями і саркомою. Щоб уникнути можливих ускладнень, не слід самостійно лікувати методом шиацу інфекційні захворювання — грип, жовтяницю, коклюш, кір, малярію, лихоманку. Перш ніж застосовувати японський метод натискання пальцями, слід проконсультуватися з лікарем і обов’язково пройти повне обстеження організму.
